flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Відповідь зборів суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на звернення Мелітопольських міських організацій профспілок працівників

15 лютого 2016, 16:21

   

                                                             Мелітопольська міська організація

                                                             профспілки працівників охорони здоров'я України

                                                             пр. Б. Хмельницького, 46, м. Мелітополь

 

                                                             Мелітопольська міська організація

                                                             профспілки працівників освіти та науки України

                                                             вул. Осипенко, 96, м. Мелітополь

 

                                                             Мелітопольська міська організація

                                                             профспілки працівників культури України

                                                             майдан Перемоги, 1, м. Мелітополь

 

 

Вих. №_________________

08.02.2016 року

 

 

       На Ваше звернення від 28 січня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області повідомляє, що вказане звернення було розглянуто на зборах суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

       Так, звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її.

       Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

       Як зазначено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі права на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

       Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

       Незалежність і недоторканність суддів гарантують ст.ст. 126 і 129 Конституції, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.

       Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

       Зокрема, статтею 6 цього Закону встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою впливу на безсторонність суду.

       Статтею 48 Закону передбачено засоби забезпечення незалежності суддів, до яких належать: особливий порядок їх призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення; недоторканість та імунітет; незмінюваність; порядок здійснення правосуддя, визначений процесуальним законом, таємниця ухвалення судового рішення; заборона втручання у здійснення правосуддя; відповідальність за неповагу до суду чи судді; окремий порядок фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлений законом; належне матеріальне та соціальне забезпечення суддів; функціонування органів суддівського самоврядування; визначені законом засоби забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім'ї, майна, а також інші засоби їх правового захисту; право судді на відставку.

       Реалізація зазначених гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження й забезпечення яких є головним обов'язком держави (ст.ст. 3, 8, 55 Конституції України).

       Разом із цим, з огляду на Ваше звернення, збори суддів Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області висловлюють занепокоєння ситуацією, яка склалась у сфері дотримання конституційних гарантій самостійності судів, їх незалежності.

       Судова система, суди і судді перебувають під шквалом нищівної критики. Політична ангажованість, тотальна корупція, «законсервованість» системи, протидія змінам та очищенню, непрофесіоналізм та непорядність, ухвалення неправосудних рішень – ось перелік звинувачень, які звучать на адресу суддів майже щодня в медіа-просторі. Набирає поширення публічне коментування ухвалених судами рішень у вкрай негативному світлі. Висловлювання подібного змісту загалом підтримують емоційну напругу населення та все частіше викликають агресію, спрямовану на суддів.

       Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області визнаючи та підтримуючи право представників громадськості, засобів масової інформації на критику судової системи, судової влади або поведінки окремих представників суддівської спільноти, абсолютно заперечує проти таких дій як впливу з метою спонукання суду до ухвалення певного рішення по конкретній справі, проти необґрунтованих та не відповідаючих дійсності звинувачень на адресу суддів, відверту неповагу до суду, суб'єктивну критику, часом з ознаками правового нігілізму, які дозволяють собі представники громадськості та засоби масової інформації. Це неприпустимо в цивілізованому суспільстві й виправдань цьому немає.

       Вищезазначені дії Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області розцінює як спроби втручання у здійснення правосуддя, тиску на суддів, намагання протиправно схилити суддів до прийняття бажаного рішення на користь однієї зі сторін у справі або одного з учасників судового процесу, намагання протиправно використовувати суди для відстоювання інтересів певної особи чи осіб позапроцесуальним шляхом, поза межами процедури оскарження судових рішень.

       Звертаємо Вашу увагу на найголовніше! Такі дії порушують право протилежної сторони у будь-якій справі на справедливий суд, право сподіватись що суддя у справі буде безстороннім та незалежним.

       Наша держава зараз переживає нелегкий і непростий час. Це час внутрішніх змін та боротьби із зовнішніми загрозами в період спаду економічного розвитку та високого градусу суспільної напруги. Непросто всім – і пересічним громадянам, і представникам влади. Тому, подолання кризових явищ – першочергове завдання влади. Його виконання неможливе без ефективної взаємодії органів всіх гілок влади – законодавчої, виконавчої та судової. Представники як органів державної влади, так і громадськості повинні розуміти, що зараз украй важливо демонструвати суспільству не тільки професіоналізм, але й єдність, виваженість, стриманість та розсудливість у своїх словах.

       Влада веде країну в Європу, тому якраз кожен громадянин України має власним прикладом демонструвати як це – жити по-європейськи: виконувати закони, додержуватися загальновизнаних принципів поведінки, поважати не лише однодумців, але й опонентів.

       Комітет Міністрів Ради Європи в Рекомендації СМ/Кес (2010) 12 щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року наголосив, що судді не зобов'язані роз'яснювати, якими переконаннями вони керувалися при прийнятті судових рішень (п. 15). Коментуючи рішення суддів, виконавча та законодавча влада мають уникати критики, яка може підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї. Їм також слід уникати дій, які можуть поставити під сумнів їхнє бажання виконувати рішення суддів, за винятком випадків, коли вони мають намір подати апеляцію (п. 18).

       Проте, вже тривалий час спостерігається протилежне і зазначені вище факти призводять до дестабілізації діяльності судової влади, руйнують сподівання суспільства на ефективність діяльності судових органів. У підсумку такі явища становлять загрозу утвердженню в Україні принципу верховенства права, підривають основи правопорядку в державі, завдають непоправної шкоди авторитету України на міжнародній арені, як держави, яка здатна дотримуватися положень законів.

       Крім того, з метою недопущення подальшого зловживання та спекулювання на тему так званих «бюджетних рішень» і формування у працівників бюджетної сфери діяльності хибної думки з приводу можливої невиплати заробітної плати у разі зупинення або скасування прийнятих місцевою радою рішень, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області роз'яснює, що положеннями ст. 55 Бюджетного Кодексу України визначено, що захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень. Захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного (місцевого) боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації; забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки; роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження; компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла; заходи, пов'язані з обороноздатністю держави, що здійснюються за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету; здійснення розвідувальної діяльності;оплату послуг з охорони державних (комунальних) закладів культури; оплату енергосервісу; виплати за державними деривативами.

 

       Також, положення ст. 79 Бюджетного Кодексу України визначають особливості формування надходжень та здійснення витрат місцевого бюджету у разі несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет. Так, якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або виконавчий орган місцевої ради мають право здійснювати витрати місцевого бюджету лише на цілі, визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період та одночасно передбачені у проекті рішення про місцевий бюджет на наступний бюджетний період, схваленому Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом місцевої ради та поданому на розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідної місцевої ради. При цьому щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, встановлених рішенням про місцевий бюджет на попередній бюджетний період (крім випадків, передбачених частиною шостою статті 16 та частиною четвертою статті 23цього Кодексу, а також з урахуванням необхідності проведення захищених видатків місцевого бюджету).

 

       Отже, оскільки видатки загального фонду бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на заробітну плату є захищеними видатками бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень, такі видатки визначені в кожному рішенні про місцевий бюджет на кожний бюджетний період (рік), тому в разі відсутності рішення про місцевий бюджет саме виконавчий орган місцевої ради має право здійснювати витрати місцевого бюджету на такі цілі.

       Тобто, відповідальність за своєчасність і стабільність виплати заробітної плати та фінансування бюджетних установ наведені вище положення закону покладають саме на виконавчий орган місцевої ради – виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, а не на суд, який розглядає судовий спір з приводу оскарження рішення про місцевий бюджет.

       Таким чином, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області вважає, що зазначені вище порушення права на справедливий суд є неприпустимими та звертає Вашу увагу на те, що вимоги до суддів щодо ухвалення судових рішень на користь однієї сторони у справі порушують право іншої сторони у цій же справі на справедливий суд.

       При цьому, не заперечуючи та схвалюючи право громадянського суспільства на критику судової влади, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області вважає неприпустимим прояви порушення конституційних гарантій незалежності суддів.  

 

 

З повагою,

Головуючий на зборах суддів

Мелітопольського міськрайонного

суду Запорізької області                                                                             І.М. Бахаєв